До 100-річчя першого державного
драматичного театру України
«НАЦІЯ»
Одкровення на дві дії
В основі вистави чотири новели від Марії Матіос про історичний період кінця 1940-х років. Перша новела «Юр’яна і Довгопол» – про сильні почуття між сільською жінкою, загнаною до колгоспу та надзирачем-емгебістом. Це кохання чи ненависть так несамовито спалахує між ними? Наступна історія «Вставайте, мамко!» про сім’ю Шандрів, які вирішили зіграти у хованки зі смертю! Щоб обдурити суворих комісарів та уникнути заслання до Сибіру, вони придумали розіграти похорон. Але навряд чи хтось міг передбачити, чим закінчиться цей «спектакль». У третій картині не може не вражати сповнене небезпеки і повите таємницею життя Корнелії Данилюк. ЇЇ син Богдан із подивом і захватом дізнається, стільки сміливості, мужності й мудрості колись виявила його двадцятилітня мама — у 1950-му, зв’язкова армії УПА. Аби виконати завдання, Корнелія задумує ризикований план і мало не гине. У критичну мить їй на допомогу приходить не близький товариш на ім’я Коляй, а радянський офіцер, за походженням українець, який хоча й здогадався, ким є Корнелія, але врятував її. А згодом став її долею, батьком її сина. Остання розповідь «Прощай мене» про подружжя у криївці, які чекають народження свого первістка. Ось тільки час такий непевний, що смерть бува приходить раніше за життя…
Прем’єра – 29 вересня 2018 року
«Генетично творчість Марії Матіос є суто українською, та звертається вона до того, що найбільш людське — потреби свободи й почуття безпеки, права на щастя й вільний вибір. Герої «Нації» понад усе хочуть зберегти гідність. А гідність не має національності, як — за словами авторки — не має її кров. Письменниця не творить чорних і білих персонажів. У кожному героєві досить суперечностей, а в кожній історії — недоговореності. І це чергова феноменальна риса цієї літератури. Ніхто не є однозначно засуджений і ніхто не є абсолютно кришталевий. А над цим клубком людських пристрастей і конфліктів, немов ув античній трагедії висить безжальний фатум, який прирікає людей на довгу, несправедливу та апріорі програшну боротьбу. Тому подібно античній трагедії «Нація» викликає в нас співчуття і страх. Співчуття, бо нещастя сталося з невинною людиною. Страх, бо з кожним може статися те саме…»
Анна Коженьовська-Бігун, перекладачка «НАЦІЇ» польською мовою (Maria Matios, «NACJA», Rzeszow, 2006)