Під музику “Океанів” танцюють перший танець, закохуються, з нетерпінням чекають на зустріч з улюбленими музикантами, радіють мінімальній можливості поспілкуватися з ними, а ще... народжують дітей!)
До головного концерту цього року залишилися лічені дні, і ми зібрали декілька зворушливих історій від шанувальників гурту.
Анастасія Ханіна
Зі своїм хлопцем ми разом вже чотири з половиною роки. Почали зустрічатися взимку. Він дуже багато слухав Океан Ельзи. Вечорами разом з ним вчила тексти. Влітку того ж року у Києві був великий концерт на стадіоні, який ми чекали з нетерпінням. Це був наш перший спільний концерт. Ми співали, обіймалися, сходили з розуму. Це було неймовірно, ми стали ще ближчими.
Далі були спроби потрапити на зйомки кліпу чи стати волонтером, і ми це зробили. Наш перший волонтерський концерт, коли ми поїхали в Маріуполь, нові знайомства. І далі нас затягнуло. Місто за містом, концерт за концертом, робота з глядачами, а після важкого дня – неймовірна атмосфера та музика. Завдяки нашому волонтерству та “Океанам” ми об’їздили разом з коханим пів-України.
Ірина Воробець
Коли мені було 8 років, я побачила по телевізору хлопця в холодильнику, подумала: “Хто це такий дивний?” Це був кліп Океану Ельзи “Там, де нас нема”. Побачивши відео вдруге, хлопець в холодильнику і його музика мені уже дуже сподобалися. При вступі до універу я обрала Львів, вважала, що “Океани” саме в це місто частіше приїжджатимуть з концертами. Так я і ходила на всі їхні виступи. І завжди хотіла зустріти Вакарчука, щоб подякувати за його музику та зробити спільне фото. І той єдиний раз, коли я не пішла гуляти з друзями, вони зустріли його на площі Ринок. Та як виявилось, не там я його шукала. Бо через деякий час переїхала у Київ. І зустріч, на яку я чекала 22 роки, нарешті відбулася. Все сталося банально просто. Ми зустрілися у барі на Подолі. Нарешті я змогла і за все подякувати, і зробити це довгоочікуване фото.
Анатолій Сенюк
У 2012 році “Океани” мали всього два концерти – у Хмельницькому і Тернополі. Ми поїхали з друзями на концерт до Хмеля. Відспівали, відтанцювали, відкричали, відкайфували і пішли до готелю спати. Тим часом фани після концерту до глибокої ночі чергували під одним з кафе біля стадіону “Поділля”, аби зловити Славка – комусь вдалось це зробити, хтось так і не дочекався.
Наступного дня показував друзям місто моїх студентських часів. Мене взяв блуд і я вирішив, що шлях можна скоротити через внутрішній двір ТРЦ і готелю “Либідь-плаза”. Тоді саме з готелю виходив Святослав. Емоції, радість від такої неочікуваної зустрічі, фото на пам'ять, трохи шоку і вдале завершення туру до Хмельницького.
Таня Жачко
Я довго думала, яку історію розповісти, тому що з “Океаном” пов’язано багато. Вагітність підходила до завершення, і у мене почалися перейми. Швидко зібравшись, я пішла в пологовий будинок. Лікар сказав, що ще треба чекати, а мені було так боляче, що я слухала в навушниках “Я не здамся без бою”. Це мені допомогло все перебороти, і на світ з’явилася моя донечка.
Ольга Желєзная
Дев’ять років жила мрією про зустріч з гуртом хоча б на декілька хвилин, але вона затягнулася на 2 години! Зустріч відбулася в одному з готелів Кривого Рогу за обідом. Я з тремтячими руками підійшла до столика, де сидів Святослав, і так тихо (бо нервувала жах!) попросила його зробити спільне фото і залишити автограф на постері. А вже потім почали спілкуватися про все на світі. Тоді відчувала себе найщасливішою дитиною!
А ще з порожніми руками я на концерт йти не можу, тому в Полтаві вирішила обрати ведмедика у дитячому магазині спеціально у подарунок гурту. Продавчиня хотіла допомогти, і на питання: "А скільки діточок у родині, який вік?”, я на повному серйозі відповіла: "Їх п'ятеро. Їм за 30!" Ви б бачили ту реакцію!
Зустрінемося на концерті "Океанів" вже 24 серпня. Ловіть квитки, тому що розлітаються моментально.
Авторський стиль збережено.