СВОБОДА, МУЗИКА, ATLAS WEEKEND

03.07.2017

Atlas Weekend 2017 вже увійшов в історію, залишивши приємний післясмак. kasa.in.ua наповну прожила 5 днів фестивального шаленства і ділиться своїми  враженнями.

28 ЛИПНЯ 

День Конституції України столиця відзначила гучно, завдяки рішенню організаторів зробити вхід  на 1-й день фестивалю вільним. Саме 28 червня була зафіксована рекордна кількість відвідувань, а саме 135 тисяч. З таким розмахом столиця державні свята ще не святкувала!
Впоратись з таким потоком людей – місія не з легких, але, як показав Atlas Weekend, досяжна. Все працювало як єдиний злагоджений механізм, звичайно не обійшлось і без збоїв. Так, система безконтактної оплати, якою ми не можемо нарадуватись, час від часу виходила з ладу, тому все одно доводилось розраховуватись готівкою. На що немає нарікань, так це на бездоганний таймінг сцен. Всі концерти починались вчасно, а максимальна затримка сягала 10 хвилин. Це перемога, друзі! 


Список крутих концертів цього дня був таким же безкінечним, як і черги за чебуреками на фудкорті. Не загубитись в іменах, знайомих і не дуже, допомагав додаток Atlas Weekend, який дозволяв скласти особистий розклад кожному, спираючись на музичні смаки, та отримувати сповіщення про початок концерту.  
Спершу ми заглянули на North Stage, яка перебувала під окупацією лейбла Івана Дорна «Masterskaya». Звідси валила актуальна українська музика від Layah, [О], Lissa Wassabi, Yuko, Constantine та Антохи МС. Вразила колосальна віддача кожного артиста, не зважаючи на скромний сценічний досвід. «Masterskaya» гне свою лінію, вибивається з музичної тусовки своєю інакшістю і приваблює таку ж публіку.  

 


Послухати оксамитові голоси Julinoza, Leo Mantis та Арсена Мірзояна на West Stage зібралось декілька тисяч глядачів, в той час як на головній сцені заряджали несамовиті Green Grey. Після них була світла лірика з Сергієм Бабкіним і та-та-танці з групою Воплі Відоплясова. Проте затьмарила всіх Вєрка Сердючка. Саме з її виступом у всіх асоціюватиметься цей день, і навіть у тих, хто не пішов на концерт і віджартувався у твіттері. Atlas Weekend повернув героїню всіх українських весіль, корпоративів та гулянок народові.  «Зібрала третій майдан»,  – сказала Сердючка, побачивши десятки тисяч людей перед головною сценою та затягла «Лаша Тумбай». Атмосфера величезного застілля з тостами, жартами про Яценюка, танцями та братанням зробила своє. Ким би ти не був: безробітним хіпстером, серйозним бізнесменом чи гламурною панночкою, скакати до стертої підошви  під «Гоп-гоп» з картонною зіркою на голові – діло честі. 
 

29 ЧЕРВНЯ

Майданчик біля головної сцени почав заповнюватись тільки ближче до виступу групи Бумбокс, а до цього там покачувалось під The Erised та Ветер декілька сотень глядачів. Чого не можна сказати про West Stage. Так, учасники нацвідборів Євробачення Melovin та Kadnay прикували до себе дівочу аудиторію ніжного віку. The Maneken відіграв пристойний сет, правда, декілька разів пропадав звук, та це не стало на заваді танців під палючим сонцем. 
Наші артисти в цей день ні на крок не відставали від хедлайнерів зі світовим ім’ям. Так, лайв-сет Onuka прийшло послухати більше глядачів, ніж під час виступу британця Alex Clare. А на Бумбокс, які грали на головній сцені, натовп був серйознiшим, ніж на британцях Nothing But Thieves. На Atlas Weekend Хливнюк і команда презентували декілька нових пісень з альбому «Голий король» і принципово не виконали «Вахтерам». 

 


Минулого літа Nothing But Thieves виступали на U-Park Festival у Києві і зачепили українського слухача за нерв своєю динамічною і водночас томною музикою, та і самі пройнялись любов’ю до столиці. Команда вмить накрила слухачів густим, в’язким звучанням пісень з дебютного альбому, щоб ніхто не втік на концерт Бумбоксу, а вже потім зіграла нові пісні –  «Amsterdam», «I'm Not Made By Design» та «Sorry». Феєричне виконання «Trip Switch» з Юлією Саніною стало найкрутішим британським компліментом, який ми тільки отримували. До речі, за день до фестивалю група була зайнята зйомками нового кліпу. Це вже друге відео, над яким група працювала в Україні. 
 


Після завершення шоу-кейсу NBT, публіка потоком ринула до головної сцени, де очікувався концерт хедлайнера – групи Kasabian. Київ давно наживо не бачив команди, настільки заточеної, щоб розривати стадіони, безкраї поля і ці 80 гектарів ВДНГ. Під бойовики «Club Foot», «Re-Wired», «Empire» публіку почало штормити, а потім рок-стихія остаточно затягла у свою воронку. Пісні з нового альбому «For Crying Out Loud» звучали з фірмовим драйвом, чесністю і протестом, але не прокачали так, як «золотий фонд». І ось Kasabian пішли зі сцени, а натреновані слухачі помчали до іншого майданчика, щоб встигнути на Three Days Grace. А самі терплячі і наполегливі залишилися на мicцi, скандуючи «we want more». Через декілька хвилин зі сцени почала валити така міць, як «Comeback Kid», «Vlad the Impaler» і «Fire». Складалось враження, що перед тобою напівбоги, які розсікають небо музичними блискавками. І тут розумієш, що словосполучення «Atlas – український Sziget», яке обережно вимовлять в ці дні, набуває реального сенсу завдяки Kasabian.

30 ЛИПНЯ

3-й фестивальний день на головній сцені відкривав Артем Пивоваров з легкою танцювальною поп-музикою. Дівчата в захваті, хлопці… а хлопці в цей час слухали Білу Вежу на East Stage та потроху готували себе до вечірньої апокаліптичної меси з монстрами рейву. Легкий настрій створювала інді-сцена, де грали Brunettes Shoot Blondes, Bahroma, литовці Colours Of Bubbles та культові латвійці Brainstorm. 
Звичайно всі з нетерпінням чекали на «Love Me Again» від Джона Ньюмана, а деякі тільки її і знали з усієї творчості. Але, на щастя, цьому харизматичному британцю, вдалось зарядити публіку перед The Prodigy своїм шикарним соулом. Коли дивишся на нього у кліпах чи просто слухаєш у навушниках, то в голові складається образ вразливого романтичного музиканта, але у Джона всі повадки суперзірки, проте вони настільки природні, що віриш у кожен рух, у кожну емоцію. Британець активно спілкувався з глядачем, один за одним видавав свої хіти, експресивно рухався. Ейфорія як вона є! До речі, Ньюман зі сцени подякував не тільки організаторам і глядачу, а й охороні. Класний момент. Важливий. 

 


The Prodigy на Atlas Weekend з’явились із настанням темряви. Музиканти, які на сцені вже 27 років, просто зрівняли все із землею за півтори години. Один за одним бойовики «Smack My Bitch Up», «Omen», «Voodoo People», «The Day Is My Enemy» били по ниркам, демонічні ритми ламали ребра, а крики Кейта Флінта і Максима Реаліті лунали, наче із самого пекла. А самі вони завмирали в пафосних позах, транслювали агресію, помішували вариво у котлі із ненавистю та звіриними емоціями. Від слему, стрибків і несамовитих рухів над Києвом здіймалась хмара пилу. Страбоскопи, распiратори, фаєри в натовпі, м’ясо. The Prodigy грали пісні 20-річної давності, і раптом виявилося, що вони до сих пір звучать круто. 
 

1 ЛИПНЯ


Публіка цього дня була сонна, втомлена після розгрому на The Prodigy, ще й погода зробила своє. Люди ліниво сповзались протягом дня, розходились по майданчиках слухати Mountain Breeze, Colaars, Хамерман Знищує Віруси. Там їх і застали перші краплі дощу, який потім почав нещадно заливати фестивальне містечко. Вмить ВДНГ заполонили люди у кольорових дощовиках (за що окреме спасибі організаторам). Хтось танцював у калюжах,  хтось ховався від дощу у барах. Очевидно одне: музика не знає поганої погоди. Особливо, якщо хмари розганяють The Elephants і The Hypnotunez. Разом із веселкою на головній сцені з’явились Open Kids з яскравим позитивним шоу. 
 


Оголошуючи Pianoбоя, Влад Фісун сказав, що його виступи – це завжди щось особливе. Так воно і сталось. Легкість, експресивність, блискуче виконання та наелектризований контакт із публікою – формула концерту Шурова. Музикант сказав, що фестивалі не для прем’єр, але він таки презентував 2 треки – «Дзен» та «На Вершинi» у колаборації з Morphom. Шуров був на висоті: то він вальяжно випив вино і розбив бокал, то перевернув стілець, то сів за барабани і лупив, поки Ольга Шурова, вона ж Pianogirl, співала «Seven Nation Army». The Hardkiss достойно підхопили естафету. Потужне шоу, щільний звук, сильний вокал Саніної розігріли публіку до температури накалювання. 


Норвежці Röyksopp приїхали на фестиваль зі шведкою Йонною Лі – солісткою проекту iamamiwhoami. Вона в образі мавки, потопала в променях світла під трансові ритми і манила своїм гіпнотичним голосом. І ще один подарунок для тих, хто впивається треками Röyksopp, – це вихід на сцену вокаліста Джемі Макдермотта, без якого «Here She Comes Again» і «In This Shirt» просто не відбулися б. Для справжніх меломанів цей виступ став апогеєм естетичного задоволення, але рядовий слухач занудьгував. Натовп ліниво похитувався, час від часу здіймав руки вгору. Симпатичне шоу, приємна музика, але по атмосфері значно програє попереднім хедлайнерам. Навіть, якщо на якийсь час вдавалось зануритись у медитативний стан, то з нього вмить вибивали люди, які постійно снували навколо.
 


В цей час на West Stage щосили роздавали Bondage Fairies. Шведи, які зазвичай виходять на сцену в масках, вигукували тільки що вивчені лайливі слова, а їх соліст намагався пити пиво крізь шолом. Що, звичайно, підбадьорювало аудиторію стрибати ще вище. А от виступ Дельфіна пройшов без вокаліста: група таки вийшла на сцену і почала грати, а фани в один голос співали улюблені пісні.


2 ЛИПНЯ


Без приємних плюшок від організаторів Atlas Weekend не обійшлось і на 5-й день. Власників одноденних браслетів запросили відвідати фінальні концерти безкоштовно. О 17:00 над ВДНГ загриміло так, як жодного разу не гриміло за всі ці дні. На сцені випускники Х-Фактору та учасники нацвідборів Євробачення – група Detach. Чимало народу зібрали герої українських фестивальних майданчиків – O.Torvald. Женя Галич у зелених туфлях та чорному костюмі в конопельку відпускав зухвалі жарти, а потім заряджав найдрайвовіші теми. Публіка заводилась з півоберту та відривалась, як в останнє. 
 


 

В завершальний день Atlas Weekend на сцені «Джаз Коктебель» з новим альбомом виступив дует Дениса Дудко та Ольги Лукачевої – Maru. Неймовірний Джей-Джей Йохансон ввів присутніх у заціпеніння своєю космічною енергетикою, яку він транслює через вокал. Submotion Orchestra доїхали не повним складом: діджей, труба, перкусія і Рубі Вуд – цього виявилося достатньо, щоб публіка танцювала від початку до кінця. 
Своя атмосфера панувала на хіп-хоп майданчику. Там прокачували натовп кращі репери Vnuk, Tof, Cкруджи. Справжнє божевілля почалось з виходом на сцену Anacondaz. Кульмінацією став концерт Noize MC, який почався з невеликою затримкою, проте за цей час публіка встигла понервувати. Нестримні емоції, зірвані голоси, дружня атмосфера та зазубрені напам’ять пісні – в Україні виступи Noize MC завжди зустрічають із захватом. 

 


Яскравий фінал на головній сцені влаштував Monatik. Артист з легкістю завів публіку своєю енергією і закружив у танцях.  Monatik росте шаленими темпами: ще минулого року тут, на Atlas Weekend, з ним було небагато слухачів, а у 2017 він – хедлайнер, якому випала честь закривати фестиваль. Тисячі відвідувачів, щирі посмішки, позитивні пісні, світла енергетика – саме на такій ноті завершилось це грандіозне дійство. 


Потяг Atlas Weekend тільки набирає хід і прямує до нових музичних горизонтів. Зустрінемось  4 липня 2018 року!
 

Квитки на Atlas Weekend 2018: https://kasa.in.ua/atlas-weekend
 

 

На сайті kasa.in.ua на Вас чекають квитки на найкращі події: https://kasa.in.ua/