Ботанічний сад Львівського Університету
Історія цього місця починається з кінця XVIII, коли белзький воєвода граф Ігнатій Цетнер у 1787 році збудував у південно-східній частині міста палац, а згодом заклав великий сад і парк. Завдяки гостинності графа Ботанічний сад був улюбленим місцем відпочинку львів’ян ХІХ століття, традиційно у Ботанічному саду відбувались гуляння з музикою та танцями. Однак півтора століття тому Цетнерівка перейшла до рук іншого господаря і поступово втратила свій шарм, поки її 1911 року не викупив Львівський університет, силами якого було відновлено ботанічний сад, який ми бачимо сьогодні.
Під час Другої світової війни ботанічний сад Львівського університету зазнав відчутних втрат (загинули оранжерейні рослини, майже повністю пропали альпійські види). А із завершенням війни на території саду почалися роботи з відновлення – його площа збільшилася до 104 га за рахунок приєднання ділянок сусідньої Погулянки, які раніше належали вірменському єпископату і приватним власникам. Це найбільша територія яку коли-небудь охоплював сад.
Насадження у ботанічному саду щонайменше на 100 років старші, а ніж насадження у Стрийському парку
Серед колекцій ботанічного саду – друга за об’ємом колекція рододендронів в Україні (125 таксонів)
Серед екземплярів ботанічного саду – 64 рослини, занесені до Червоної книги України.
Серед колекцій ботанічного саду – 145 видів ірисів
Колекція тропічних та субтропічних рослин – одна з найстаріших в Україні. Окремі види рослин цієї колекції збереглись з 1852 року. Колекцію внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Колекція тропічних та субтропічних рослин налічує 1500 видів та є фондом генетичних ресурсів рослин, яким загрожує зникнення в природних місцезростаннях.
Колекції ботанічного саду входять до складу Національного надбання України
