22 вересня ми побували на презентації дебютного альбому Христини Соловій «Жива вода», яка відбувалась на сцені Гогольfest’у. Про наші враження читайте у статті.
Ви можете замовти квитки на концерт Христини Соловій у Львові 15 грудня 2019 року
Смарагдова сукня, гольфи, грайливі локони та блиск в очах – відразу виникають асоціації з Алісою, що подорожувала Країною чудес. Тільки наша, львівська, «Аліса» потрапила в український шоу-бізнес і відкрила давно забуті сторінки чарівних лемківських мотивів.
З’явившись на сцені співачка відразу заполонила зал своєю особливою енергетикою. Протягом концерту в уяві ожив цілий калейдоскоп образів – тут величні Бескиди, і мудрість віків, і весільні таїнства, і Галя з Іванком, і тужливі прощання.
Дорогоцінна скринька народних пісень Христини Соловій несподівано поповнилась ще однією перлиною: на презентації «Живої води» вона вперше представила публіці «Синю пісню» – свою другу авторську роботу, дуже сильну та емоційну. Перед виконанням юна співачка зізналась, що їй дуже важливо, щоб її зрозуміли.
Пісню «Гамерицкий край» присвятила людям, які дуже далеко – татові та Святославу Вакарчуку. Глибока туга за рідною землею, болючі хвилини прощання з рідними породили цю зворушливу, високохудожню композицію. Христина Соловій змогла не тільки чуттєво виконати цю пісню, а й проникнутись трагедією цілого краю, навіваючи слухачам сумні картини емігрантського життя.
«Лемки з Міссісіпі» – так про наступну композицію «Янчик» відізвався знайомий Христини. У дівчини навіть була думка назвати так альбом. До речі, назву «Жива вода» молода артистка пояснила так: «Народні пісні – це прадавнє джерело, з якого черпає коштовні перлини вся сучасна музика. Саме в ньому зберігаються культурні коди, які ми залишаємо по собі та передаємо далі. Ця вода постійно змінює агрегатний стан, але ніколи не висихає, бо завжди жива».
Під час виконання «Сідит пташок», «Тече вода каламутна», «Горе Долом» час завмер, здавалось, немовби ожила та заспівала сама лемківська душа — вічна й незбагненна, як правітцівська земля.
Справжньою несподіванкою стала безсмертна «Несе Галя воду». Музиканти наважились записати її попри те, що існує велика кількість інтерпретацій у виконанні Чорнобривців, Мареничів, Мандрів і багатьох інших. І їм таки вдалось! Зі сцени лунала цілком оригінальна версія цієї нестаріючої пісні, але вже без звичних «застільних» нот.
Коли заграли перші акорди «Тримай», стало очевидно, що це – найочікуваніша пісня вечора, яка вже встигла полюбитися слухачам. Публіка співала разом із Христиною.
Завершила виступ композиція «Под облачком», яка для Христини є дуже дорогою, бо, за її словами, саме завдяки цій пісні, вона дізналася про своє лемківське походження, вперше почувши її у 11 років.
Під бурхливі оплески нова зіронька, яка ще не встигла звикнути до слави, дякувала і повторювала, що навіть не знає, що сказати. Це був, мабуть, самий зворушливий момент.
Саунд-продюсерами «Живої води» є Святослав Вакарчук та Мілош Єліч. З перших нот відчувалась рука майстрів: якісне звучання, соковиті аранжування, «океанічна» експресія. Зберігши особливості діалекту, народний колорит, давні пісні, водночас, зазвучали настільки сучасно, настільки по-новому, що, здається, зруйнували часові межі між нами і нашими предками.
Варто додати, що Христина зовсім скоро порадує ще однією прем’єрою – співачка презентує свій другий відеокліп на лемківську пісню «Под Облачком».